Чому ти лишився в Харкові? Вчитель, служитель та поет, Олександр В’ялов, написав рефлексії про своє рішення лишитись в місті, яке зазнало атак російської армії. Думки Олександра стануть неабиякою втіхою для нас, адже він сам визнає, що не є «сильним чи мужнім», його тримає віра.
Чому я лишився в Харкові?
Причин було декілька. Найголовніша — це сильне внутрішнє відчуття того, що я потрібен тут. Тим, хто також залишилися… Я не можу похвалитися своїм високим допоміжним ККД. Не маю машини для перевезення людей, продуктів, ліків. Не розшукую, не розподіляю гуманітарну допомогу. Я — не пожежний, електрик, лікар, військовий, які зараз на передовій та несуть найбільший тягар. Я — лише вчитель та священик.
Я — лише вчитель та священик.
Моя місія — підбадьорювати, грати з дітьми, писати вірші, втішати, молитися і просто бути поруч з людьми, які тут. Не вважаю себе сильним та мужнім. Борюся зі страхами, смутком, сумнівами. Але водночас відчуваю неабияку внутрішню силу, що приходить від Бога в ці дні.
Чи безпечно тут? Мене часто питають про це. Напевно, що так. Не тому, що війна далеко. Навпаки. Просто Бог близько, поруч. І це найважливіше. Бути в безпеці — це знаходитись там, куди Він тебе призначив. А ще в мене є куртка. На ній я побачив етикетку, на якій англійською мовою зазначено: «Залишайся. Максимальний захист. Функціонально та комфортно для екстремальних умов». Напевно, це знак згори.
Борюся зі страхами, смутком, сумнівами. Але водночас відчуваю неабияку внутрішню силу, що приходить від Бога в ці дні.
Харків після обстрілів. Джерело: BBC
Вірш: Просто вір, що ти – на тому місці
Просто вір, що ти – на тому місці,
На яке тебе привів сьогодні Бог.
Він з усіх можливих диспозицій
Дав тобі найкраще, те що змог.
А війна, а смерть, розлука, страхи?
Задля чого Він їх допустив?
Як душею, серцем не зламатись,
Не злякатись лих та ворогів?
Бог таємно власною рукою
Навіть зло примушує служить
Його добрій і премудрій волі,
Щоб навчити нас як треба жить.
Ми ніколи не збагнем всі цілі
Задля котрих трапилась війна
Але точно вже не будем тими,
Ким були раніше, віддавна
В центрі почуттів, світобудови
Хай сьогодні буде саме Бог!
Він додасть нам мужності, любові,
Зцілення для тіла та думок…
Автор тексту та вірша — Олександр В’ялов
Робоче фото Олександра з його Фейсбук-сторінки
