Про що мовчить Захід? Подвійні стандарти політкоректності

Вражає масштаб і цинічність теракту на Шрі-Ланці, що стався 21 квітня якраз під час Великодніх богослужінь. А ще вражає мовчання світу з цього приводу. Після вбивства 253 людей (серед яких 43 діти) ми не побачили відповідної реакції ні світових медіа, ні ключових політиків.

Сотні вбитих християн не зробили резонансу, провідні світові лідери не випереджують один одного із заявами про засудження радикального ісламу, не кажучи вже про публічну оцінку його історії та терористичної діяльності ісламістів на Близькому Сході і в Європі. Для ЗМІ ця тема – табу, і навіть масштабні теракти, як на Шрі-Ланці, не можуть змінити політичного тренду не компрометувати іслам як релігію.

Весь світ був шокований фотографією трирічного хлопчика, що затонув у Середземному морі, коли разом з батьками прямував до Європи; ми бачили справжній медіашторм після теракту в Новій Зеландії (що, звичайно, піднімало на поверхню як теракт Андреса Брейвіка, так і різноманітні звинувачення правих у “розпалюванні ворожнечі”). Що ж відбувається сьогодні після страшної серії вибухів на Шрі-Ланці? Окрім заяв зі співчуттями не видно практично нічого. Мейнстрімні ЗМІ не ставлять цю подію в центр уваги, політики обмежуються короткими заявами чи просто твітами. І як взагалі розуміти заяви зі співчуттями від лідерів демократів в США? Барак Обама та Хілларі Клінтон висловили співчуття не християнам, а “великоднім шанувальникам” (Easter worshippers). «Великодні шанувальники» – це евфемізм, який використовують люди, що не хочуть говорити слово “християни”. У свідомості лівих християни не можуть бути пригніченою групою, для них вони не жертви, вони не звикли ототожнювати жертв із провідною релігією Європи, яка і сформувала Західну цивілізацію, історію якої ліві вважають “тиранічною”.

Після жахливого розстрілу в Новій Зеландії ніхто не приховував релігійної приналежності жертв і мотиву злочинця здійснити теракт саме проти релігійної групи. Натомість реакція світу на вибухи в церквах Шрі-Ланки не відзначилася однозначністю в релігійній мотивації злочинців. Amnesty International не виступає із заявами про небезпеку радикального ісламу та злочини на грунті релігійної ненависті, натомість закликає побороти ”ісламофобію”. Поряд з цим інші ліві “правозахисники” відкрито ігнорують той факт, що найбільша переслідувана група у світі – це якраз християни, які зазнають утисків по всьому світі.

Найбільший трагізм ситуації полягає в тому, що доки світ ігнорує реальну небезпеку, кричущу загрозу для християн, останні продовжують гинути від рук терористів та авторитарних режимів Азії й Африки.

Мар’яна Чорна

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In

Отримуйте найсвіжіші матеріали на імейл!

* indicates required