Приватна християнська школа Брісбена Citipointe в Австралії потрапила під шквал критики після оприлюднення тексту контракту із підтвердженням цінностей.
Батьки учнів мали підписати документ із декларацією християнського погляду на стосунки: «Ми віримо, що Бог має на меті, щоб сексуальна близькість відбувалася лише між чоловіком і жінкою, які одружені один з одним. Ми віримо, що будь-яка форма сексуальної аморальності (включаючи, але не обмежуючись: перелюб, розпусту, гомосексуальні акти, бісексуальні акти, зоофілія, інцест, педофілію та порнографію) є гріховною та образливою для Бога та є руйнівною для людських стосунків та суспільства». Також документ включав положення про визнання тієї статі, з якою людина народилася.
Директор школи — пастор-п’ятидесятник Брайан Малхеран, який очолює навчальний заклад протягом чотирьох років. Після хвилі критики шкільної політики у Citipointe заявили, що «шкодують, що контракти викликали у студентів відчуття дискримінації», однак директор додав, що школа має право підтримувати свій дух і «свободу продовжувати надавати освіту на основі наших спільних переконань».
З вираженням переконань в Австралії стало непросто і цей шкільний скандал є тому підтвердженням. Розголошення інформації про переконання студентів призвело до хвилі цькування випускників, учнів і їх батьків. В заяві керівництва школи міститься також заклик поважати переконання християн: «Нас глибоко засмучує те, що деяких студентів зневажають у суспільстві просто за їхні релігійні переконання або тому, що вони навчаються в коледжі».
Місцеві ЛГБТ-активісти і так звані «правозахисники» стверджували, що контракт є порушенням антидискримінаційного акту Квінсленду. Уповноважений штату з прав людини Скотт Макдугалл сказав, що школи не повинні вимагати підписувати контракт із засвідченням цінностей. Наразі цю справу розслідує Рада з акредитації недержавних шкіл.
Декларація віри чи визнання цінностей навчального закладу є давньою практикою як релігійних, так і світських навчальних закладів. Якщо розглядати саме християнські школи, то обов’язковість підписання подібних документів є логічним, адже це випливає із самої концепції таких закладів. Школа Бріспена та інші християнські коледжі при зарахуванні передбачають підписання декларації віри не щоб принизити когось: але щоб учні і їх батьки могли зробити усвідомлений вибір щодо того, чи можуть вони підтримати та прийняти зміст і методи навчання.
Питання свободи для християнських шкіл є одним з базових для забезпечення свободи віросповідання. В сучасних реаліях батьки, які хочуть виховувати дитину в християнському дусі, не можуть покладатися на державні школи (хоча колись такої проблеми не було). Однак тепер навіть приватні навчальні заклади не мають належної свободи, що несе загрозу для християнських сімей і їх права вести спосіб життя, узгоджений з їх вірою.
Приклад школи Citipointe та багато інших демонструють необмеженість посягань ЛГБТ-активістів на права людей, які не розділяють їх ідеї. Таким чином, їх метою є руйнування будь-яких середовищ (особливо пов’язаних з вихованням дітей), де існує публічна і однозначна позиція несприйняття гендерної ідеології та морального релятивізму.
Джерела: