1-4 жовтня 1529 року в Марбурзі відбулася дискусія між Ульріхом Цвінглі та Мартіном Лютером.
Ініціатором зустрічі був Філіп І Гессенський, який після Шпаерського рейхстагу, який відновив дію антилютеранських рішень, прийнятих у Вормсі, прагнув об’єднати дві течії Реформації, щоб виробити єдину теологію і створити політичний союз протестантських країн.
У дискусії взяли участь ряд німецьких і швейцарських реформаторів. Лютер та Цвінглі погодилися щодо чотирнадцяти позицій загальної теології, які були оформлені у Марбурзькі статті. Оскільки реформатори розійшлися у поглядах щодо присутності Христа у хлібі та вині під час Господньої Вечері, то п’ятнадцята стаття була написана у компромісному формулюванні, закликаючи до дотримання християнської любові один до одного і подальшого пошуку під керівництвом Духа Божого відповіді на це питання.
Марбурзький диспут та статті, прийняті на ньому, а також сформульоване раніше Аугсбурзьке сповідання віри дозволили прихильникам Реформації об’єднатися у політичний союз – Шмалькальденську лігу, щоб захистити свою свободу і право на віру від домагань імператора і Папи Римського.