3 серпня 1615 року помер великий Литовський маршал, доктор медицини, кальвініст Криштоф Монвід Дорогостайський.
Особливу популярність йому принесло ще й видання 1603 року написаної ним книги про майстерність конярства “Гіппікі”.
Криштоф народився в кальвіністській сім’ї – його тато полоцький воєвода Микола Дорогостайський був відомий тим, що як юрист брав участь в складанні Статуту 1566 року.
Криштоф отримав освіту в Європі в Страсбурзі і Фрібурзі, і після, подорожуючи по Італії, отримав почесне громадянство в Венеції. Повернувшись додому, брав участь у війні з Московією, займав ряд державних посад і успадкував Волковиське староство. У 1594 році від Волинського воєводства був обраний послом на Коронний Трибунал в Любліні.
Був популярний серед шляхти ВКЛ за свою принципову і непохитну позицію в захисті протестантської віри. Відвідуючи свиту короля Ченстохова, обурювався там культом Марії, Матері Божої, вважаючи його ідолопоклонством.
Захищав положення Варшавської конфедерації про релігійну терпимість на сеймі 1605 року і потім брав участь в Рокоші Зембжидовського. Виступав проти абсолютної влади короля і діяльності єзуїтів. Опікувався кальвіністськими зборами в Вільнюсі та Кам’яній Ошмянці.
По смерті батька Криштофу дісталися рядові володіння Дорогостаї на Волині і Мурована Ошмянка на Віленщині.
Помер по дорозі на лікування у Вроцлаві. На урочистому поховання з промовою виступав пастор Ян Зигровіюш. В особі Криштофа Дорогостайського протестанти Речі Посполитої втратили надійного покровителя і захисника.