22 грудня 1542 року белзьким воєводою стає кальвініст Микола Сенявський

22 грудня 1542 року белзьким воєводою стає кальвініст Микола Сенявський, відомий польсько-український політичний і військовий діяч, великий гетьман коронний, руський воєвода.

Микола народився в 1489 році в родині галицького хорунжого Рафаїла з Сеняви і Агнешки Цебровської. З молодого віку служив в армії, захищаючи Руське і Подільське воєводства Великого князівства Литовського. У 1512 році брав участь у битві з татарами під Лопушним, а в 1518 року ми знаходимо його у званні ротмістра за короля Сигізмунда І Старого.

Довгий час він налагоджував захист південних кордонів ВКЛ, борючись з Кримським ханством, здійснюючи походи на Очаків і Білгород-Дністровський. У 1531 році брав участь у розгромі молдавського війська під Обертином. Побудував на острові серед річки Золота Липа кам’яний Бережанський замок (Галичина, Тернопільська обл.), який отримав назву «Східний Вавель». Замок став основною резиденцією сімейства Сенявських і є чудово зразком оборонного будівництва на українських землях часів Ренесансу. Над південною брамою замку зберігається напис з 1554 року: «Вельможний пан Микола Сенявський, воєвода Руський, гетьман війська, староста галицький і коломийський побудував цей замок з тесаного каменю власним коштом на похвалу Всемогутньому Богу і на захист вірних християн». Історики архітектури відзначають схожість між манерою оформлення білокам’яного порталу над в’їздом в Бережанський замок з Язловецьким замком, який належав також славному протестантському роду Язловецьких.

24 грудня 1532 року Микола Сенявський став галицьким підкоморієм, а 22 грудня 1542 року на дванадцять років зайняв пост белзького воєводи. У цей час він тримав контроль над молдовськими землями, посприявши обранню там монархом Олександра Лопушанина, який присягнув на вірність Польщі. У 1563 році за свої величезні заслуги в захисті південних кордонів країни Микола Сенявський був призначений великим гетьманом коронним.

Микола Сенявський прийняв кальвінізм і став одним з опікунів Реформації на західних українських землях. Саме в його володіннях реформаційні ідеї сприйняв видатний польський поет епохи Відродження Микола Рей. Місцевий замковий костел в Бережанах був перетворений на кальвіністський збір.

Микола Сенявський активно займався заселенням безлюдних українських просторів, які звільнялися від татар. Крім Бережан, заснував Бібрку в Львівській області, Сеняву на Хмельниччині, Калуш на Івано-Франківщині, Уланів на Вінничині, де побудував замок.

Близько 1511 року Миколу створив сім’ю з Катажиною з роду Колів, дочкою галицького підкоморія і польного гетьмана коронного Яна Коли. У них народилися дві дочки – Анна і Катерина, а також чотири сини, які займали важливі державні посади. Старший син, Геронім, став каштеляном кам’янецьким і воєводою руським. Другий син, Микола, зробив кар’єру, як і батько, по військовій лінії і став гетьманом польний коронним, а також був каштеляном кам’янецьким та старостою стрийським. Деякий час служив при прусському герцогу Альбрехту Гогенцоллерні в першій лютеранській державі, хоча сам, як і батько з братами, був кальвіністом. Ще один син Миколи, Іван, став каштеляном львівським і земським галицьким суддею. Останній син, Рафаїл, також деякий час займав посаду коменданта кам’янецького. Усі сини Миколи Сенявського перейняли кальвіністську віру батька, посприявши поширенню ідей Реформації на західноукраїнських землях.

#r500ua #календарРеформації

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In

Отримуйте найсвіжіші матеріали на імейл!

* indicates required