24 липня 1567 року відбулося зречення від престолу шотландської королеви Марії Стюарт на користь свого малолітнього сина Якова VI, який приєднався до церкви Шотландії і зробив протестантське віросповідання домінуючим в Шотландії.
Після того, як 25 липня 1603 року Яків VI, король Шотландії, став ще й Яковом I – королем Англії, відбулося єднання двох незалежних країн через особисту унію, ставши прообразом майбутньої Великої Британії, де протестантизм, у вигляді пресвітеріанства в Шотландії і англіканства в Англії, став основною конфесією.
Яків І встановив відносини з іншими протестантськими країнами. Допоміг Нідерландам припинити війну і укласти мир з Іспанією. Свою старшу дочку Елізабет король Яків віддав за Фрідріха V, курфюрста пфальцського, лідера німецьких протестантів, що заклало основи для міцного союзу цих країн.
У 1607 році за пропозицією одного з лідерів пуритан Джона Рейнольдса при активній підтримці короля було розпочато роботу над новим перекладом Біблії на англійську мову – знаменитої Біблії короля Якова. Намагаючись, щоб вона стала прийнятною для різних конфесій і протестантських церков, король заборонив робити додаткові коментарі на полях, а для роботи над перекладом запросив кращих біблеїстів. В результаті, Біблія короля Якова стала кращим англійським перекладом на кілька століть і сильно вплинула на розвиток англійської літератури.
