Щороку з наближенням Різдва ми чуємо звідусіль цю класичну характерну для свята мелодію з дзвіночками. Її слухають в різних куточках світу, проте не так вже й багато людей знає, що «Щедрик» — твір видатного українського композитора Миколи Леонтовича. Саме сьогодні 145-річниця від дня його народження.
Життєвий шлях Миколи Леонтовича перетнувся із бурхливими роками становлення української нації та кількох спроб здобути національну державність. Кінець ХІХ століття — час зародження партій, політизації національного руху і залучення широких кіл молоді до політичної боротьби. В ці роки формувався і майбутній композитор.
Він народився у родині подільського священника, здобув добру музичну освіту та відправився на Донбас навчати місцевих дітей музичній грамоті. Через тиск поліції у 1905 році він був змушений повернутися на Поділля у Тульчин. Наступні роки були дуже плідними для нього, бо саме тоді композитор пише найвідоміші його твори «Дударик», «Ой, зійшла зоря», «Піють півні» і, звичайно, «Щедрик».
Велику популярність Леонтович отримав після першого публічного виконання «Щедрика» хором Київського університету у 1916 році. Київська публіка була в захваті. Ця мелодія принесла Леонтовичу спочатку загальноукраїнську популярність, а потім і світову. Його зірка зійшла, але наступні роки точно не сприяли стабільному кар’єрному зростанню.
Після захоплення Києва більшовиками Леонтович ще кілька років залишається в місті, але згодом повертається до рідного Тульчина, де і прожив до кінця життя. Смерть композитора багато десятиліть була окутана таємницями. Він загинув в ніч на 23 січня 1921 року від кулі грабіжника. Проте, як виявилося пізніше, цим грабіжником був чекіст Афанасій Гріщенко, який попросився переночувати в помешканні Леонтовичів. За гостинність чекіст «віддячив» вбивством і пограбуванням композитора.
Твори Миколи Леонтовича сьогодні звучать буквально по всьому світі і будуть звучати ще багато років. Це частина великого культурного спадку українців, але цей спадок часто недооцінений і невідомо ще скільки потенційних шедеврів ми втратили через відсутність самостійності і трагічні періоди репресій митців та інтелігенції.