Напевно, політика викликає найбільше суперечностей серед українських євангельських віруючих. Особливо це стосується питання політичної діяльності Церкви і окремих віруючих. Ми зробимо спробу вирішити протиріччя і підібрали 5 оптимальних форм політичної участі християн:
1.Ми всіляко підтримуємо інститут державної влади, але маємо здійснювати контроль за його діяльністю. В разі злочинних зловживань владою, ми залишаємо за собою право на непокору.
2.У політичну боротьбу можуть втручатися лише окремо взяті віруючі, які розуміють своє покликання і мають достатню стійкість і принциповість. Мова йде про професійних політиків. Але ні в якому, це не дозволено Церкві, як інституту.
3.Християни та Церква повинні втручатися у боротьбу за перерозподіл цінностей у суспільстві шляхом формування моральних норм через проповідь Євангелія народу і через регулювання діяльність політичної влади, як це робили пророки. Тобто викривати владу і при необхідності протистояти їй.
4.Християни, які мають знання, що спираються на Слово Боже, мають допомагати державі формувати справедливий політичний, економічний лад та здоровий культурний вимір життя окремо взятої спільноти. Йдеться про підтримку праведних дій влади і участь в розбудові громадянського суспільства.
5.Ми повинні вивчати політичну сферу для ефективного виконання своєї місії та недопущення маніпуляції собою представниками владних структур і політичних груп.
