Реформація розпочалася в Німеччині 1517 року , коли Мартін Лютер оприлюднив 95 тез проти зловживань церкви.
У 1521 році на імперському сеймі у Вормсі М. Лютер відмовився зректися своїх переконань, його сміливість надихнула багатьох реформаторів до рішучих дій. Так Ульріх Цвінглі у 1523 році розпочав Реформацію в Швейцарії. А першою протестантською державою в Європі стало Герцогство Пруссія у 1525 році. Нові ідеї швидко захопили північ Європи: шведське королівство за правління Густава I Вази стало протестантською державою (1527 рік), а Данія навернулася в протестантизм у 1537 році. Успіх Реформації вимагав систематизації вчення, що й відбулося у 1530 році завдяки Аугсбурзькому віросповіданню – офіційному символу віри лютеранства.
Протистояння англійського короля Генріха VIII з Папою Римським спонукали першого до утворення національної Англіканської церкви у 1534 році. Швейцарський реформатор французького походження Жан Кальвін здійснив систематизацію богословського вчення Реформації у праці «Настанови у християнській вірі» (1536 рік). У 1541 році Жан Кальвін розпочав успішне реформування Женеви, яке засвідчило практичну цінність ідей Реформації для суспільних перетворень. Кальвінізм почав розповсюджуватися і у Великому князівстві Литовському, особливо після 1553 року, коли в протестантизм навернувся князь Микола Радзивілл Чорний – покровитель Реформації на цих землях. Створення Женевської академії (1559 рік) сприяло розповсюдженню ідеї протестантизму по всій Європі. Один з її випускників Джон Нокс став головним шотландським реформатором, як наслідок у 1560 році шотландський парламент став на бік Реформації.
Угорщина після Дебреценського синоду (1567 рік) пішла шляхом кальвіністської Реформації. Варшавська конфедерація (1573 рік) визначила засади релігійної терпимості в Речі Посполитій, яка стала притулком для багатьох протестантів.
У Франції Реформація зустріла рішучий опір, внаслідок чого країна розкололася на протестантський південь і католицьку північ. Пік релігійної ворожнечі припав на Варфоломіївську ніч 24 серпня 1572 року, коли, за різними оцінками, було вбито від кількох тисяч до десятків тисяч гугенотів
Нідерландська революція, в якій протестанти боролися за незалежність від іспанської корони, завершилася 26 липня 1581 року проголошенням незалежності Нідерландів. Реформація народила сучасну національну державу.
Реформація зустріла жорсткий супротив, що вилилося в загальноєвропейську Тридцятирічну війну. Протистояння завершилося Вестфальським миром (1648 рік), який легалізував завоювання Реформації. Епоха Реформації закінчилася перемогою Англійської революції, в якій пуритани на чолі з Олівером Кромвелем скинули монарха і проголосили Англію республікою 19 травня 1649 року . Саме події в Англії вплинули на подальшу долю світу, адже Кромвель заклав нову модель взаємовідносин між церквою і державою, що в майбутньому вплинуло на політичні системи двох наймогутніших держав світу: Британської імперії та США.
