З 14 листопада в Україні почав діяти карантин вихідного дня — локдаун лише в суботу та неділю. У зв’язку з швидким ростом кількості інфікованих чимало помісних церков перейшли в он-лайн режим, а частина продовжили проводити звичні богослужіння (на що, звичайно, мають право).
Деякі власники закладів громадського харчування вирішили скористатися можливостями, наданими вірянам Конституцією, і презентувати свій бізнес як релігійну організацію. Можемо навести два найвідоміших випадки в Києві та Тернополі.
Співвласник київської кав’ярні «Ветерано Брауні» Роман Набожняк перевдягнувся в одяг, подібний до традиційного вбрання священника, одягнув «святі какао боби» та назвав свій заклад «Храмом святого Брауні». Себе він іменував Шоколадним Пастором Романом Першим і закликав приходити «причащатися». Але цими вихідним кав’ярня працювала в тому ж режимі, що і всі інші заклади громадського харчування (тільки продаж з собою), а тому влаштована театралізація є скоріше PR-кампанією, ніж реальною спробою імітувати релігійну діяльність.
Подібну спробу перевтілити свій бізнес на вихідні в релігійну організацію бачимо і в Тернополі. Власник ресторанів та хостелу Роман Квальчук намагався перереєструвати свій бізнес на релігійну організацію, щоб обійти нові карантинні вимоги. Він повідомив, що хостел на вихідні перетворюватиметься на монастир, а ресторани на трапезну і храм. Свою псевдорелігійну організацію «Братством лисих».
Ситуацію довкола релігійної самодіяльності прокоментував голова Тернопільської ОДА Володимир Труш: «До мене не надходили жодні документи щодо погодження того чи іншого статуту по тій чи іншій релігійній організації…Ми не маємо на сьогоднішній день таких матеріалів». Очільник Нацполіції області Олександр Богомол, коментуючи ситуацію довкола «релігійного» бізнесу Ковальчука зазначив, що на один з його закладів вже складено 16 протоколів щодо порушення роботи в нічний час.
Наразі заклад не може працювати в звичайному режимі і навіть подання статуту релігійної організації не змінює його статус. Згідно з процедурою реєстрації релігійної організації, затвердження її статусу державними органами може охопити кілька місяців, і тільки після остаточного рішення відповідних органів вона може законно носити цей статус.
Та разом з цим, варто пам’ятати, що зміна юридичного статусу ресторану/церкви не може відбуватися щотижня. Також вона має бути затверджена державними органами після проходження низки процедур, що не було дотримано в описаних вище прикладах.
Але в чому ж проблема таких «релігійних організацій»?
Вони фактично експлуатують чинні норми права, які гарантують людині свободу віросповідання. Використання цих прав з комерційною метою є не лише зневагою до справжніх церков, але й обманом, на який вдаються власники. Всі ми розуміємо, що ніяких справжніх релігійних організацій ніхто створювати не буде, а театралізовані елементи слугують, скоріше, іронізацією над самим правом вірян відвідувати церкву в неділю, коли більшість комерційних закладів закриті.
Ми не беремося вираховувати недобрий умисел власників нових «релігійних організацій», але такі прецеденти є проявом загальної секуляризації суспільства та знецінення сакральності церкви і віри. Люди ніколи не будуть пародіювати чи сміятися з речей, які справді важливі і сакральні.
Джерела:
https://www.facebook.com/roman.nabozhniak
https://www.currenttime.tv/a/ukraina-pervyj-karantin-vyhodnogo-dnya/30953360.html
Фото: Veterano Brownie