Чому Джо Байден є гіршим варіантом для України

За останній тиждень увага багатьох українців була прикута до американських виборчих баталій. Той факт, що абсолютна більшість медіа оголосила Джозефа Байдена переможцем, породив хвилю дуже сумнівних реакцій як українських політиків, так і звичайних громадян.

Якщо означити це узагальнено, то найкраще підійде слово «ейфорія». Передчасні компліментарні повідомлення ЗМІ щодо перемоги Байдена супроводжувалися штампами щодо «проросійського Трампа» і «проукраїнського Байдена». [1] Проте це чорно-біле ділення є скоріше набором стереотипів, бо не підкріплене реальними фактами. Ба більше, оголошення перемоги Байдена може мати серйозні негативні наслідки як для України, так і для Заходу загалом.

Для традиційної Америки потенційне обрання Байдена президентом не звіщає нічого доброго, бо демократи останніх десятиліть вели державу далеко вліво. Супроводжувалося це більшим втручанням уряду в економіку, актуалізацією позитивної дискримінації, загальною секуляризацією та прийняттям законів, що суперечать морально-етичним засадам традиційних американців-християн. З огляду на традиції демократів лобіювати поширення сумнівних цінностей в інших державах, Україні доведеться зіштовхнутися з тиском щодо прийняття сумнівних законопроектів, проти яких виступили українські церкви, та іншими проявами політичної залежності.

Все нове — давно забуте старе. Ось що треба пам’ятати, оцінюючи вигоди і ризики для України. Джо Байден — не нова людина в політиці, тому немає жодних підстав прогнозувати абсолютно нову політику демократів щодо Росії. Президентство Байдена може стати відкотом назад до положення Америки при Обамі.

Попри створене в українських медіа уявлення про русофобську політику 44-го президента, реальні відносини між США та Росією в період 2008-2016 років важко назвати активним американським спротивом. За президентства Обами Росія зміцнила свої позиції на міжнародній арені, накопичила великий фінансовий запас в роки зростання ціни нафти, а відсутність реального спротиву Заходу у 2014 році дозволило агресору захопити Крим, частину Донбасу [2].

В часи найбільшої потреби, демократи при владі в Америці не тільки проігнорували зобов’язання, обіцяні в рамках Будапештського меморандуму, але й заблокували можливі поставки летальної зброї, на яких тоді наполягали республіканці (тут варто згадати, що роль «зв’язкового» між Україною та США виконував тодішній віцепрезидент Джо Байден)[3].

Від початку конфлікту різного роду «експерти» та особисто Барак Обама [4] стверджували, що не варто провокувати Росію постачанням Україні американської зброї. Ані Іловайська трагедія, ані затягування війни не стимулювали американського президента переглянути рішення про непостачання Україні летальної зброї. Протилежної думки була тоді республіканська більшість в Конгресі, однак лінія Обами залишалася незмінною: основа американської допомоги все ще полягала в гуманітарній допомозі, надсиланні інструкторів та економічних санкціях.

За президентства Трампа Україна вперше отримала американське озброєння та військову техніку. Також за минулі чотири роки США систематично посилювали антиросійські санкції [5] та завдали чималих військових втрат Російській Федерації та її союзникам[6]. Реальні дії адміністрації Трампа нівелюють гіпотези ЗМІ та демократів про його співпрацю з Кремлем (що було також спростовано під час спроби оголосити йому імпічмент[7]). 

“Я ДАВ ВАМ “ДЖАВЕЛІНИ”, ТОДІ ЯК ОБАМА ВАМ ВІДПРАВЛЯВ ПОКРИВАЛА” – заявив Трамп на зустрічі з українським президентом

Після неофіційних повідомлень про перемогу Байдена, він виступив із очікуваною заявою щодо Росії: «На відміну від Трампа, я захищатиму наші демократичні цінності і протистоятиму автократам на зразок Путіна». У своєму післявиборчому виступі Байден назвав Росію «найбільшою загрозою безпеці США». Але такі ж самі заяви неодноразово були озвучені і Трампом, однак чинний президент більше фокусувався на діях, а не лише заявах із засудженням недемократичних держав[8]. Наразі маємо значні сумніви, що зовнішні політика Байдена буде справді жорсткою та безкомпромісною, а головне — відображатиме справжні наміри президента, а не демократичних еліт (з огляду на поважний вік Байдена).

Американська політика спротиву Росії за останні чотири роки досить часто проводилася незалежно від волі Європейського Союзу. Натомість в українському публічному просторі сформувалося уявлення про політику європейських соціал-демократів та демолібералів як передовий досвід у спротиві Росії.

Ще до оголошення офіційних результатів виборів, Джо Байден провів переговори з європейськими лідерами (французьким президентом Еммануелем Макроном та прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном) [9]. Цей факт став приводом для багатьох українців говорити про посилення підтримки України. Але чи є підстави для таких сподівань?

Як і за часів Обами, американська адміністрація на чолі з демократом може піти шляхом переговорів та компромісів з багатьма потенційними противниками. Тими ж самими помірними дипломатичними методами Меркель, Макрон та інші єврофункціонери вже майже сім років обіцяють зупинити російську агресію, проте безрезультативно. Глибока стурбованість і вербальне засудження російського авторитаризму ще не зупинили жодну війну, яку розв’язав Кремль. Медіа намагаються представити дану стратегію як розумний і зважений вихід, проте досвід останнього десятиліття демонструє її слабкість та недієвість.

Окрім цього, Джозеф Байден вже заявив про відновлення трансатлантичних відносин часів Обами. Хоча подібні заяви можуть здаватися шляхом до стабільності, проте це буде означати змирення США з ігноруванням необхідності платити членські внески в НАТО у повному обсязі, що не сприятиме посиленню альянсу. Також в контексті налагодження євроамериканських відносин може постати питання зняття американських санкцій з європейських компаній, які залучені в будівництво «Північного потоку».

І наостанок: реальна допомога Україні виглядає туманною і з огляду на другорядність наших проблем. Джо Байден вже пообіцяв американцям «темну зиму» і значне посилення карантинних обмежень, що може призвести до внутрішньополітичних проблем і тоді Америці точно буде не до нас.

Джерела:
1.https://www.unian.net/world/vybory-v-ssha-tramp-46-raz-razocharoval-putina-no-gotovit-emu-proshchalnyy-podarok-novosti-mira-11215052.html
2.https://republic.ru/posts/l/797730
3.https://www.svoboda.org/a/usa-today-obama-foreign-policy/25405286.html
4.https://tyzhden.ua/News/131768
5.https://www.radiosvoboda.org/a/news-sanctions-us-russia/29451767.html
6.https://www.bbc.com/russian/live/news-39524176
7.https://www.pravda.com.ua/news/2020/02/5/7239479/
8.https://ukrainian.voanews.com/a/trump-foe-interview/4483783.html
9.https://www.5.ua/svit/baiden-zrobyv-pershu-zaiavu-shchodo-ukrainy-pislia-peremovyn-iz-lideramy-frantsii-ta-velykoi-brytanii-228960.html

 

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In

Отримуйте найсвіжіші матеріали на імейл!

* indicates required