1 червня в церквах згадується ім’я одного з перших християнських апологетів і мучеників за віру Юстина Мученика.
Юстин народився в сім’ї язичників у Палестині близько 100 року після народження Христа і прожив 65 років. Він отримав гарну освіту у греків, але вони не змогли пояснити йому, хто такий Бог. Одного разу Юстин зустрів старого сирійського чи палестинського християнина, який переконав його, що свідоцтва ізраїльських пророків більш достовірні, ніж філософські роздуми греків. Авторитетність віри християн підтверджувалася їхньою мужністю перед загрозою мученицької смерті. З цього моменту Юстин стає християнином, навчається у християн і сам стає мандрівним проповідником.
Під час правління римського імператора Антонія Пія Юстин прибув до Риму і заснував там свою школу. Однак за наступного імператора, Марка Аврелія, після диспуту з філософом-кініком Кресцентом він був заарештований, засуджений міським префектом і обезголовлений.
Юстин залишив свій слід у історії не тільки як проповідник і вчитель, але і як автор двох «Апологій», у яких він звертався до римлян та римського сенату і у яких він намагається захистити віру християн від несправедливих звинувачень. Юстин виділяє п’ять біблійних чеснот: любов до ворогів, терпимість, чистоту, повагу до правди і безстрашність перед смертю. Християнська любов і мораль повинні виявлятися практично в житті людини.
Саме Юстину належить розробка вчення про Логос як одне з імен Ісуса Христа. Він викладає християнське вчення зрозумілою грекам мовою, подаючи християнство як кінець пошуків у пізнанні сутності Бога.
#християнство_в_історії