Гоніння
на християн

Історія та сучасність

І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали. І кликнули вони гучним голосом, кажучи: Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу? І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони. Об'явлення 6:9-11

МУЧЕНИЦЬКА СМЕРТЬ АПОСТОЛІВ

І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений…. Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого. І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні. Від Матвія 10:17-28
  • 35рік
    img
    Стефан
    img
    Каменований
    (не відноситься до 12 апостолів, він є першим християнським мучеником)
  • 44рік
    img
    Яків Заведеїв
    img
    Вбитий мечем
  • 60рік
    img
    Матвій
    img
    Вбитий мечем
  • 62рік
    img
    Яків Алфеїв
    img
    Каменований
  • 64/67рік
    img
    Петро
    img
    Розіп’ятий на хресті вниз головою
  • між
    65 і 107
    роком
    img
    Симон Зилот
    img
    Живцем розпиляний пилою
  • 67рік
    img
    Павло
    img
    Обезголовлений мечем
  • 70рік
    img
    Юда Тадей
    img
    Вбитий стрілами
  • приблизно70рік
    img
    Варфоломій
    img
    Розіп’ятий
  • 72рік
    img
    Тома
    img
    Заколотий списом
  • 77рік
    img
    Андрій
    img
    Розіп’ятий на Х-подібному хресті
  • 80рік
    img
    Пилип
    img
    Розіп’ятий
  • 80рік
    img
    Маттій
    img
    Каменований
  • 98рік
    img
    Іван
    Єдиний хто помер природньою смертю

РАННЄ ХРИСТИЯНСТВО 35-70 рік

І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських Дії Апостолів 8:1
  • причина гонінь

    Проповідь Ісуса Христа, як юдейського Месії

  • ГОНИТЕЛІ ЦЕРКВИ

    Фарисеї та цар Ірод Агріппа І (41-44) – за його правління відбувалася інтенсифікація переслідування.

    img

    Ірод Агріппа І(41-44 рр.)

  • ЧИСЛО ЖЕРТВ

    «Книга мучеників Фокса» вказує, що тільки в перші роки після смерті Стефана було вбито 2000 християн.

  • ВІДОМИЙ МУЧЕНИК

    Никанор

    Один з семи дияконів церкви
    img

ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ХРИСТИЯН У РИМСЬКІЙ ІМПЕРІЇ 54-304 роки

Кров мучеників – насіння християнства Тертуліан
  • причина гонінь

    • - звинувачення християн у шкідництві (за Нерона) та природних катаклізмах, викликаних гнівом богів за їхню віру;
    • - відмова від участі у культі імператора і поклонінні римським богам ;
    • - загроза існуючому римському ладу.
  • ГОНИТЕЛІ ЦЕРКВИ

    Імператори на період правління яких припадає 10 періодів гонінь.

    • img

      Нерон

      (54-68 р.)

    • img

      Домініціан

      (81-96 р.)

    • img

      Траян

      (98-117 р.)

    • img

      Адріан

      (117-138 р.)

    • img

      Марк Аврелій

      (161-180 р.)

    • img

      Луцій Септимій Север

      (193-211 р.)

    • img

      Марк Клодій Пупієн Максим

      (164-238 р.)

    • img

      Децій

      (248-251 р.)

    • img

      Валеріан

      (253-260 р.)

    • img

      Авреліан

      (270-275 р.)

    • img

      Діоклетіан

      (284-305 р.)

  • ЧИСЛО ЖЕРТВ

    Це були масштабні гоніння, втім точні дані втрачені через те, що більшість цих подій не були відображені в писемних джерелах.

  • ВІДОМІ МУЧЕНИКИ

    • img

      Симеон

      Брат Ісуса, один з Його 70 учнів. Був страчений через розп’яття.

    • img

      Ігнатій Богоносець

      Єпископ Антіохійський. Розтерзаний дикими звірами в Колізеї.

    • img

      Полікарп

      Єпископ Смирнський. Його було спалено на вогнищі.

    • img

      Пофін

      Перший єпископ Ліонський. Помер під час ув’язнення.

    • img

      Юстин Філософ

      Один із перших християнських апологетів. Йому відтяли голову.

    • img

      Перпетуя і Феліцитата

      Відомі мучениці. Перпетуя була 22-річною вдовою, матір’ю немовля, яка походила зі знатної родини. А Феліцитата – її рабиня, яка перед стратою народила немовля. Були кинуті на розтерзання диким звірам, але вижили і їх обезголовили.

    • img

      Ориген

      Видатний християнський теолог. Помер після ув’язнення і катування.

ПІЗНЯ АНТИЧНІСТЬ – РАННЄ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ III – XI століття

РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

  • Починаючи з Міланського едикту імператора Костянтина 313 року, християнство почало набувати статусу державної релігії. Але за імператора Костянтина ІІ, єретичне вчення Арія, яке заперечувало божественну сутність Ісуса Христа, отримало владу. І аріани почали переслідувати ортодоксальних християн.

  • ВІДОМИЙ МУЧЕНИК

    Командуючий римськими військами в Єгипті. Був убитий за сповідування ортодоксального християнства.

  • У 361 році на трон зійшов імператор-язичник Юліан. Він намагався відродити язичництво, тому почав репресії проти християн. Але його правління тривало лише два роки.

  • ВІДОМИЙ МУЧЕНИК

    Базіл (Василій)Єпископ Анкари. Був страчений за супротив язичництву.

ВАРВАРИ

  • У 410 році Рим був завойований вестготами. З цього часу християнство активно поширюється серед германських племен, які заселяли більшу частину Європи. Християнські місіонери зустрічали супротив з боку язичників і чимало з них загинуло.

  • ВІДОМІ МУЧЕНИКИ

    КіффенРимський єпископ, який проповідував у Фраконії і Германії. За його діяльність йому відтяли голову.

ВЕСТГОТИ

  • причина гонінь

    • - антиримскі настрої були надзвичайно сильними серед вестготів, тому християн вважали ворожими поплічниками.
    • - релігійні суперечності серед різних племен вестготів, частина з яких прийняла аріанське християнство, а інші продовжували сповідувати германську язичницьку віру.
  • ГОНИТЕЛІ ЦЕРКВИ

    img

    Атанаріх (363—381 рр.)
    Вождь вестготського племені тервінгів

  • ВІДОМИЙ МУЧЕНИК

    Микита ГотськийpВоїн армії готів, який пізніше став християнським священиком. Був спалений живцем за відмову зректися віри.

    img
  • Пізніше ортодоксальне християнство зазнавало гонінь від аріан, адже чимало германських племен, зокрема, вестготи та вандали, сповідували це єретичне вчення.

  • ВІДОМИЙ МУЧЕНИК

    ГерменгільдСин царя вестрогтів Леовігільда (568-586). Був страчений власним батьком за сповідання ортодоксального християнства.

ДЕРЖАВА САСАНІДІВ

  • Остання доісламська перська держава на Близькому Сході і в Середній Азії, що існувала в 224-651.

  • причина гонінь

    • - християн розглядали, як агентів впливу Римської імперії, головного ворога персів;
    • - релігією Сасанідської імперії був зороастризм, а християнство швидкими темпами зростання становило йому загрозу.
  • ГОНИТЕЛІ ЦЕРКВИ

    Перські царі Бахрам і Шапур ІІ. Картір – впливовий зороастрійський первосвященик, радник трьох імператорів Сасанідської імперії.

    • img

      Бахрам І

      (273-276 рр.)

    • img

      Шапур ІІ

      (309-379 рр.)

  • ФОРМИ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ

    Вбивство, позбавлення майна, руйнування християнських святинь.

  • ЧИСЛО ЖЕРТВ

    Це були масштабні гоніння, втім точні дані втрачені через те, що більшість цих подій не були відображені в писемних джерелах.

  • ВІДОМИЙ МУЧЕНИК

    • img

      Святий Семеон Барсабе

      Єпископ і фактичний керівник Східної церкви, страчений у часи переслідування царя Шапура ІІ

  • Масове вбивство християн у Єрусалимі під час римсько-перської війни у 614 році

  • причина гонінь

    • - християни підтримували римлян, а євреї персів у римо-персидській війні;
    • - християни повстали проти персидського правління в Єрусалимі, цим самим спровокували жорстоку реакцію персів і євреїв.
  • ЧИСЛО ЖЕРТВ

    • 17 000 вбитих (найбільш поширена цифра)
    • і 37 000 депортованих у Месопотамію.

ХИМ’ЯРИТСЬКЕ ЦАРСТВО

  • Стародавня семітська держава, яка існувала в період між 110 до н. е. – 599 роками н.е. на території сучасного Ємену.

  • причина гонінь

    • Релігійна нетерпимість правителя Зу Наваса, який сповідував юдаїзм.
  • ГОНИТЕЛІ ЦЕРКВИ

    Зу Нувас - єменський цар, останній правитель незалежного Хим’яритського царства, який прийняв юдаїзм і почав жорстоке переслідування християн

    img

    Зу Нувас(515-525 рр.)

  • ЧИСЛО ЖЕРТВ

    було вбито 20 000 християн Дані щодо кількості жертв: "Historians back BBC over Jewish massacre claim". The Jewish Chronicle. Retrieved 30 March 2015.

ІСЛАМСЬКЕ ЗАВОЮВАННЯ

  • Сьогодні важко уявити, що до середини 7 століття землі сучасного Іраку, Туреччини, Кувейту, Сирії, Ливану, Єгипту, Йорданії, Судану, Тунісу, Мороко, Лівії, Алжиру, Туреччини були переважно християнськими, а не мусульманськими. Але послаблення Візантійської імперії спричинило мусульманське завоювання. Відтоді розпочалася стрімка ісламізація християнського населення. Загалом християнам було дозволено практикувати свою релігію, але все одно вони зіштовхувалися з дискримінацією та переслідуваннями. Ось чому Близький Схід та Південна Африка стали ісламськими.

  • Християни були переслідувані в Іспанії, яка з 711 році була завойована мусульманами-маврами.

  • ВІДОМИЙ МУЧЕНИК

    Святий Семеон Барсабе

    Християнин, який публічно назвав Магомета самозванцем і був страчений.

СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ XI – XVI СТ.

Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові! Від Івана 16:2

ІНКВІЗИЦІЯ

  • До XII століття більшість гонінь проти християн відбувалися в язичницькім світі. Але відхід католицької церкви від євангельських ідеалів призвів до того, що вона почала переслідувати тих, хто вирішив слідувати за Ісусом Христом, відкинувши хибні церковні доктрини й традиції. Християни почали вбивати християн за відмінні теологічні погляди. Церковним судово–слідчим органом у справах єретичних вчень стала Свята Інквізиція. Вона діяла тривалий період з XIII до XIX століття й охоплювала більшу частину Європи. Але найбільшою і найжорстокішою стала іспанська інквізиція.

  • ГОНИТЕЛІ ЦЕРКВИ

    Інокентій III – Папа Римський за його правління був створений церковний суд «Інквізиція» у 1215 році; Григорій IX – Папа Римський. Створив церковний трибунал у Південній Франції у 1229 році для боротьби з єресями; Ізабелла I та Фердинанд II – правителі Іспанії, на прохання яких Папа Римський Сикст IV у 1483 році організував незалежну іспанську інквізицію. Її очолив Томас де Торквемада – символ найбільш жорстокого терору інквізиції.

    • img

      Інокентій ІІІ

    • img

      Григорій IX

    • img

      Ізабела І

    • img

      Фердинанд ІІ

    • img

      Сикст IV

    • img

      Томас де Торквемада

  • Способи катування і вбивства

    Розтягування тіла, припікання розпеченим залізом чи маслом, виламування пальців і зубів, трощення кісток, виривання щипцями шматків плоті та інші садистські способи. Того хто не зрікався своїх переконань під час катувань, очікувала мученицька смерть: спалення живцем.

    • img
    • img
    • img
  • ЧИСЛО ЖЕРТВ

    За різними оцінками, найбільш жорстокою Іспанською Інквізицією в період між 1483-1700, було спалено від 3000 до 5000 осіб. Але найбільш гучні процеси інквізиції над відомими релігійними дисидентами відбулися в Англії та Чехії. Дані щодо кількості жертв: Data for executions for witchcraft: Levack, Brian P. (1995). The Witch Hunt in Early Modern Europe (Second Edition). London and New York: Longman, and see Witch trials in Early Modern Europe for more detail.

  • ВІДОМІ МУЧЕНИКИ

    • Ян Гус

      Чеський реформатор, який виступав проти помилкових доктрин католицької церкви. Був спалений.

      img
    • Ієронім Празький

      Чеський реформатор, Соратник Яна Гуса. Був спалений як і його товариш.

      img
    • Джон Олдкастл

      Англійський аристократ і прихильник вчення Д. Вікліфа. Був спалений.

      img
    • Джон Вікліф

      Англійський реформатор. За своє життя зазнав переслідування через відмінні від офіційної церкви погляди. Прихильників його вчення називали лолардами. Помер природною смертю, однак його рештки ексгумували і спалили.

      img

ЗНИЩЕННЯ АССИРІЙЦІВ МОНГОЛАМИ В ПІВНІЧНІЙ МЕСОПОТАМІЇ

  • Під час завоювання монгольським правителем Тамерланом Месопотамії, Персії, Малої Азії, Сирії у 14 столітті відбулося масове вбивство християн. Більшість жертв були ассирійцями, вірменами і належали до Східної церкви. Це призвело до знищення ассирійського населення в північній Месопотамії, яке до цього складало чисельну більшість.

НОВИЙ ЧАС XVI-XIX СТ.

На гравюрі зображений Тридентський собор, собор скликаний Римо-Католицькою церквою, який відбувався між 1545 та 1563 роками, він мав на меті дати гідну відповіді на виклики Реформації

КОНТРРЕФОРМАЦІЯ

  • Під терміном Контрреформація розуміють комплекс заходів, вжитих римо-католицькою церквою в 16-17 ст., спрямованих на придушення протестантської Реформації та повернення територій і населення, що відпали від католицтва. Знаряддям Контрреформації стала інквізиція. Після 1517 року тисячі протестантів зазнали переслідування через свої релігійні погляди. Кульмінацією цих подій стала Тридцятирічна війна 1618 -1648 років, коли протестанти були змушені зі зброєю в руках захищати від католиків право сповідувати свою віру.

  • ГОНИТЕЛІ ЦЕРКВИ

    Найбільш енергійними главами Церкви в період Контрреформації були: Папа Павло III (1534-1549), Пій V (1566-1572) і Сикст V (1585-1590). Також світські правителі: Філіп II Іспанський (1556-1598), баварські герцоги і імператор Фердинанд II (1619-1637), Катерина Медічі – королева Франції, оранізатор масового вбивста протестантів у Варфоломіївську ніч; Марія Тюдор – королева Англії і фанатична католичка, в часи правління якої відбулися репресії проти протестантів.

    • img

      Папа Павло III (1534-1549 р.)

    • img

      Папа Пій V (1566-1572 р.)

    • img

      Папа Сикст V (1585-1590 р.)

    • img

      Філіп II Іспанський (1556-1598 р.)

    • img

      Фердинанд II (1619-1637 р.)

    • img

      Катерина Медічі

    • img

      Марія Тюдор

  • ЧИСЛО ЖЕРТВ

    Важко назвати точне число вбитих протестантів. Але кривава подія у Франції, під назвою Варфоломіївська ніч (24 серпня 1572 року), демонструє характер і градус релігійної ненависті. За різними оцінками, тоді було вбито близько 30 000 гугенотів (французьких кальвіністів). Під час католицької реакції в Англії за часів Марії Тюдор було страчено 300 високопоставлених протестантів, тому можна уявити масштаби страт звичайних протестантів. Дані щодо кількості жертв: Джон Фокс «Книга мучеників»

    img
  • ВІДОМІ МУЧЕНИКИ

    • Гаспар де Коліньї

      Французький військовий, політичний діяч, один з лідерів гугенотів. Жертва Варфоломіївської ночі.

      img
    • Вільям Тіндейл

      Реформатор, перекладач Біблії на англійську мову. За свої погляди був спалений.

      img
    • Патрік Гамільтон

      Шотландський реформатор, спалений живцем.

      img
    • Джордж Вішард

      Шотландський церковний діяч і реформатор. По звинуваченню в єресі був спалений.

      img
    • Джон Хупер

      Англійський релігійний діяч, протестантський єпископ. Був спалений

      img
    • Ніколас Рідлі

      Протестантський єпископ, блискучий вчений. Був страчений на вогні в часи Марії Тюдор

      img
    • Х’ю Лейтимер

      Видатний діяч англійської Реформації. Був спалений в часи католицької реакції Марії Тюдор

      img
    • Томас Крамнер

      Перший англійський протестантський архієпископ Кентерберійський. Був страчений на вогні в часи католицької реакції Марії Тюдор.

      img

ПЕРЕСЛІДУВАННЯ АНАБАПТИСТІВ

  • На жаль, протестанти, які зазнали жорстоких гонінь від католиків і мали б зі співчуттям ставитися до інакодумців, не одразу навчилися релігійної терпимості. Лютерани і кальвіністи, які належали до так званого магістерського крила Реформації, почали переслідувати на підконтрольних cобі землях анабаптистів – представників радикального крила Реформації. Інколи, як у випадку з анабаптистами-холіастами, радикали вдавалися до різного роду крайнощів. Але в більшості анабаптисти були мирними людьми, які наполягали на повній відмові від обрядовості та хрещенні у свідомому віці. Саме за ці погляди їх топили й спалювали. Задля справедливості варто сказати, що протестантські церкви не вирішували питання, чи є ця людина єретиком, цим займалася світська влада.

  • ВІДОМІ МУЧЕНИКИ

    • img

      Фелікс Манц

      Один із перших анабаптистів. У його домі відбулося перше водне хрещення у зрілому віці. Був втоплений у 29 років.

    • img

      Менно Сімонс

      Анабаптист і засновник менонітства, якомуу дивом вдалося померти своєю смертю. Він вів життя мандрівного проповідника, а на нього було оголошено полювання. У цих поневіряннях загинула його дружина і троє маленьких дітей

    • img

      Томас Хелвіс

      Один з родоначальників баптизму. Помер у в’язниці, у якій опинився після звинувачення на адресу короля в узурпації влади у 1616 році

    • Марія фон Монджоу

      Анабаптистка, яка відмовилася зректися своїх переконань, через, що була втоплена.

      img
    • Віллем Ганс ван Дургердам

      Нідерландський анабаптист, спалений на площі Амстердаму 1569 році.

      img

ЯПОНІЯ

  • Після встановлення феодального військового уряду на чолі з Токуґа́вою Ієясу у 1600 році, настав кінець відкритому християнству в Японії. У 1614 році був заборонений католицизм, а в середині 17 століття були вигнанні всі європейські місіонери і були страчені новонавернені.

  • ГОНИТЕЛІ ЦЕРКВИ

    • img

      Токуґа́ва Ієясу

ІНДІЯ

  • З появою європейського колоніалізму в Індії протягом 16, 17 і 18 століть християни систематичнопіддавалися переслідуванням у декількох мусульманських царствах в Індії

КИТАЙ

  • Китайський імператор Сюаньє, який правив у кінці XVII століття, прихильно ставився до єзуїтів, які служили при його дворі і поширювали католицизм серед населення. Але як тільки папа римський заборонив китайським католикам практикувати культ предків й інші конфуціанські традиції, християнські місії були заборонені більше ніж на століття.

  • ГОНИТЕЛІ ЦЕРКВИ

    • img

      Імператор Сюаньє

ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

  • Дехристиянізація — політичний курс (1789—1801), взятий діячами французької революції на позбавлення церкви монополії в різних сферах життя людей, її відокремлення від державних справ та спроба замінити християнство, як панівну релігію, спочатку, на атеїстичний Культ Розуму.

  • ГОНИТЕЛІ ЦЕРКВИ

    Найбільшими прихильниками дехристиянізації і впливовими фігурами цього процесу були Максиміліан Робесп'єр (голова уряду) та Жозеф Фуше (міністр поліції).

    • img

      Максиміліан Робесп'єр

    • img

      Жозеф Фуше

  • ФОРМИ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ

    Закриття, знесення або переоблаштування церков, знищення церковних цінностей, введення замість грегоріанського календаря нового республіканського, зміна церковного устрою, переслідування священнослужителів та їх примус до складання присяги перед Республікою, заміна церковних назв та свят на світські та заборона церковної служби.

  • Масштаби переслідування:

    Під загрозою смерті і тюремного ув'язнення близько 20 000 священиків були змушені відректися від сану; 30 000 священиків були змушені покинути Францію, а тисячі були страчені. Особливо жорстоких переслідувань зазнають священики після бунту у Вандеї 1793 року, коли відбулися масові утоплення християн. Деякі історики назвали ці добре організовані вбивства першим сучасним геноцидом. Дані щодо кількості жертв: Tallet, Frank Religion, Society and Politics in France Since 1789 p. 10, 1991 Continuum International Publishing; Lewis, Gwynne The French Revolution: Rethinking the Debate p.96 1993

МАСОВІ ВБИВСТВА АССИРІЙЦІВ І ВІРМЕН В ОСМАНСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

  • Стародавні ассирійці були семітами, які підкорили арамеїв Межиріччя та Сирії в Х–VIII століттях до н. е. , підкорені арамеї почали чисельно переважати завойовників семітів. Тому вони були етнічною більшістю Ассирійської держави, а сусіди почали називати цих арамеїв ассирійцями. Коли стародавня Ассирія загинула наприкінці VII століття до нашої ери, ассирійці (семіти) асимілювалися арамейцями, які у свою чергу остаточно перейняли назву ассирійців. У першому столітті ассирійці перейшли у християнство і належали до Церкви Сходу. Після арабського завоювання в кінці 7 століття н.е. більшість ассирійців було асимільовано арабами або знищено під час Монгольського завоювання у 14 ст. та геноцидів у Османській імперії. Знищення ассирійців безпосередньо пов’язано з ісламізацією й арабізацією Близького Сходу. Тому сьогодні ассирійці є малою етнічною групою в мусульманських країнах. Найбільше їх проживає в Ірані, Північному Іраку, Сирії і Туреччині. У світі їх проживає всього 1 230 000 осіб. Сучасні ассирійці говорять на північно-східних новоарамейских мовах, що входять в семітську родину.

  • Різня ассирійців курдами (1843 -1846)

    У першій половині XIX століття Османська імперія була ослаблена, що призвело до втрати контролю над певними регіонами, зокрема, над Курдистаном. Курдські еміри почали самостійну політичну гру, вони скористалися ситуацією щоб поквитатися з християнами-ассирійцями, які проживали в регіоні Хаккярі і складали більшість населення. Ненависть курдів-мусульман мала під собою релігійний, етнічний, політичний характер. Ассирійців не любили через їхню віру, самобутність, економічне процвітання та англійську зовнішньополітичну підтримку. У період 1843-1846 років відбувалися масові вбивства, у результаті яких загинуло понад 10 000 мирних ассирійців. Західні країни тиснули на Османську імперію і вона втрутилися в ситуацію, приборкавши курдів, таким чином зупинивши знищення ассирійців.

  • Антихристиянські погроми (1894 -1896)

    Правління султана Абдул Гаміда II(1876 -1909) запам’яталося серією етно-релігійних погромів, спрямованих проти вірмен і ассирійців. Ідейним обґрунтуванням масовим вбивствам слугував панісламізм – доктрина, відповідно до якої мала б бути створена єдина ісламська держава з центром у Стамбулі. Але, зважаючи на внутрішню слабкість Османської імперії, це були лише мрії. Турки були спроможні максимум на знищення ненависних християн. Урядовими силами та за підтримки простих мусульман і курдів було знищено 325 000 осіб, ще 546 000 вірмен і ассирійців були примусово депортовані і понад 100 000 було насильницьки ісламізовано. Дані щодо кількості жертв: Gaunt & Beṯ-Şawoce 2006, p. 32; Chisholm, Hugh, ed. (1911). "Bulgaria/History". Encyclopædia Britannica (11th ed.); Akçam, Taner (2006) A Shameful Act: The Armenian Genocide and the Question of Turkish Responsibility p. 42;

    • img

      Абдул Гамід II (1876 -1909 рр.)

ХХ століття

Покинутий і зруйнований вірменський монастир який, за словами місцевих жителів, зараз використовується для розміщення худоби. На північ від Діярбакира, Туреччина.

ГЕНОЦИД ВІРМЕН, АССИРІЙЦІВ, ГРЕКІВ У ОСМАНСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

  • Вірмени в Османській імперії вважалися громадянами другого ґатунку. Турки не тільки зневажали їх, але й заздрили значним економічним успіхам вірменської громади. Постійні утиски штовхали вірмен на організований політичний спротив. Вони підтримали усунення від влади тиранічного султана Абдул Гаміда II, відповідального за геноцид християн (1894 -1896), і вітали нову владу «молодотурків» – політичного руху, що виступав за демократизацію Османської імперії. Прогресивні турецькі кола та національні меншини були опорою революційного руху, натомість більшість консервативно налаштованого населення опиралася змінам. Пізніше вірмени зрозуміють, що молодотурки були націонал-шовіністами та розчаруються в цій політичній силі, але реакційні ісламські сили не пробачили їм підтримки революції. Під час нетривалого контрреволюційного бунту прихильників султана вони помстилися вірменам, влаштувавши у 1909 році етнічні чистки в провінції Адана та Аллепо, у яких брали участь місцева влада та народні маси. Масові вбивства призведи до гибелі 30 000 вірмен і 1500 ассирійців. Але це була тільки прелюдія до великого геноциду, який очікував вірмен і ассирійців через кілька років. Дані щодо кількості жертв: Adalian, Rouben Paul (2012). "The Armenian Genocide". In Totten, Samuel; Parsons, William S. Century of Genocide. Routledge. pp. 117–56; Adalian, Rouben Paul (2010). "Adana Massacre". Historical Dictionary of Armenia. pp. 70–71.

  • Після придушення контрреволюційного заколоту молодотурки почали кампанію насильницького отуречування населення, що вилилося в етнічні чистки в період між 1915-1921 роками. Османська імперія вбачала в Першій світовій війні не тільки зовнішньополітичні дивіденди, але й можливість для остаточного вирішення «етнічних проблем» в середині держави. Сподіваючись, що вибухи війни заглушать голос закатованих, вони організували вірменський, ассирійський, грецький геноцид. У результаті цього загинуло 3, 5 млн християн. Геноцид привів до спустошення древніх корінних християнських груп, що існували в цьому регіоні протягом багатьох століть.

    • img
    • img
    • img
    • img

ГОНІННЯ НА ХРИСТИЯН КОМУНІСТИЧНИМИ РЕЖИМАМИ

  • ХХ століття – це час розквіту тоталітарних систем і соціальних експериментів, коли в ім’я утопічної ідеї вбивалися мільйони людей. Особливо кривавими були комуністичні режими, які у ХХ столітті, за оцінками авторів книги «Чорна книга комунізму», знищили 100 млн осіб. Серед цих жертв чимало християн, адже комунізм, по своїй суті, це матеріалістична філософська система, яка вступає в жорсткий антагонізм з християнським ідеалізмом. Тому атеїстична держава поставила за мету повну перемогу над «відсталими релігійними віруваннями», які були перешкодою в побудові нового прогресивного соціалістичного ладу. Християн в СРСР, Китаї (КНР), Північній Кореї (КНДР), Камбоджі та В’єтнамі жорстоко катували, страчували, відправляли у трудові табори, застосовували стосовно них «каральну психіатрію» та інші садистські методи.

  • ГОНИТЕЛІ ЦЕРКВИ

    Відповідальність за злочини, безперечно, лежить на диктаторах, але її мають розділяти й рядові виконавці терору та більшість суспільства, яка добровільно або примусово своєю діяльністю чи бездіяльністю легітимізувала тоталітарну систему.
    Володимир Ленін – один з головних творців СРСР, керівник комуністичної революції, в період правління якого був розгорнутий терор проти церкви й духовенства. Організатор та ініціатор антирелігійних кампаній 1917-1921, 1921 – 1928 років;
    Йосип Сталін – радянський диктатор, правління якого супроводжувалося масштабним і системним терором. На його правління припадає антирелігійна кампанія 1928- 1941 років;
    Микита Хрущов – перший секретар ЦК КПРС, який став ініціатором чергової антирелігійної кампанії;
    Пол Пот – камбоджійський комуністичний диктатор, організатор геноциду власного народу, під час якого переслідували й християн;
    Мао Цзедун – китайський комуністичний диктатор, у часи організованої ним «культурної революції» відбувалося масове знищення християн;
    Кім Ір Сен – північнокорейський комуністичний диктатор, під час правління якого почалися масштабні гоніння на християн, які продовжували всі його наступники.

    • img

      Володимир Ленін

    • img

      Йосип Сталін

    • img

      Микита Хрущов

    • img

      Пол Пот

    • img

      Мао Цзедун

    • img

      Кім Ір Сен

  • Масштаби переслідування

    Комуністична каральна система знищувала різні категорії населення, тому важко встановити точне число репресованих за релігійною приналежністю зі 100 млн жертв комунізму. Тобто не відомо, який відсоток християн постраждали через свої переконання з 65 млн китайців, 20 млн жителів СРСР, 2 млн камбоджійців, 2 млн корейців і т.д. Але це однозначно, що їхнє число значне, зважаючи на самі масштаби злочину. Якщо окремо взяти СРСР, то зустрічаються різні цифри, але вони стосуються різних періодів репресій і не охоплюють представників усіх християнських конфесій. Наприклад, у перші п'ять років після більшовицької революції було страчено 28 єпископів і 1200 священиків , а протягом всього ХХ століття кількість вбитих священиків російської православної церкви в СРСР оцінюють в 500000. Втім ця цифра не включає тисячі закатованих священнослужителів з-поміж протестантів, католиків, українських греко-католиків (УГКЦ). Також не враховується кількість страчених за свої християнські переконання мирян. Є окремі дані про кількість репресованих Української Автокефальної Православної церкви (незалежна від московського патріархату): у період з 1929 по 1938 рік було заарештовано 2 400 священиків і понад 21 тисячу людей, пов’язаних з УАПЦ, загинули в таборах ГУЛАГу. Важливо також зазначити, що гоніння на християн не обмежувалося фізичним знищенням вірян, але й включало різні форми дискримінації, вербування спецслужбами, позбавлення батьківських прав, перепони в навчанні та кар’єрі, знищення святинь та атеїстичну пропаганду.

    • img
    • img
  • ВІДОМІ МУЧЕНИКИ

    • Іван Воронаєв

      Один із засновників п'ятдесятницького руху в Україні та Радянському Союзі. В’язень радянських концтаборів, страчений через розстріл. Його дружина провела 25 років у засланні.

      img
    • Георгій Вінс

      Баптистський проповідник, неодноразово судимий радянський дисидент. Його звільнили після втручання президента США.

      img
    • Никита Будка

      Перший єпископ УГКЦ в Канаді, засуджений до 8 років таборів особливого режиму, де і помер «від серцевого нападу»

      img
    • Григорій Лакота

      Єпископ-помічник Перемишльський УГКЦ. Ректор Перемишльської духовної семінарії. Помер в радянському концтаборі

      img
    • Метрополит Петро (Полянський)

      Єпископ РПЦ, митрополит Крутицький, патріарший намісник. 12 років перебував у місцях позбавлення волі, де й був розстріляний.

      img
    • Митрополит Василь

      Василь Липківський – засновник УАПЦ і її перший митрополит. У віці 73 років розстріляний НКВС

      img
    • Йосип Сліпий

      Єпископ Української греко-католицької церкви. Провів 18 років у радянських таборах, його звільнення стало можливим лише після особистого втручання Папи Римського і президента США

      img

ЛІВИЙ ТЕРОР ПРОТИ ХРИСТИЯН В ІСПАНІЇ

  • У 1936 році на виборах в Іспанії до влади прийшли соціалісти, комуністи, анархісти, які одразу влаштували терор проти інакодумців, у тому числі проти християн. Атеїсти почали громити церкви і монастирі, захоплюючи їхні землі. Проти комуністичної влади в Іспанії повстали праві сили на чолі з Ф. Франко, які після перемоги у громадянській війні та приходу до влади у 1939 році, зупинили масові вбивства християн. Та все ж ліві встигли знищити багатьох вірян до початку і під час громадянської війни (1936-1939 рр.). Хоча Ф. Франко зупинив гоніння на християн, але бувши католиком, продовжив утиски протестантів. На першому фото виставлена на загальний огляд монахиня страчена комуністами під час громадянської війни в Іспанії.

    • img
    • img
  • ЧИСЛО ЖЕРТВ

    Серед страченого католицького духівництва було: 3 єпископи, 4 172 священиків і семінаристів, 2 364 монахи, 283 монахині, загалом 6 832 жертви серед священнослужителів. Та тисячі мирян, репресованих за релігійною ознакою. Дані щодо кількості жертв: Julio de la Cueva, "Religious Persecution, Anticlerical Tradition and Revolution: On Atrocities against the Clergy during the Spanish Civil War" Journal of Contemporary History 33.3 (July 1998): 355.

ПЕРЕСЛІДУВАННЯ СПОВІДУЮЧОЇ ЦЕРКВИ В НАЦИСТСЬКІЙ НІМЕЧЧИНІ

  • На час приходу А. Гітлера до влади німецькі лютерани у своїй більшості перетворилися на номінальних християн під впливом панівної в Німеччині з кінця ХІХ століття ліберальної теології, яка поставила під сумнів основні християнські доктрини. Тому лютеранська церква пішла на співпрацю з нацистами. Виключенням були пієтисти, які дотримувалися позиції ізоляції від суспільних справ, та опозиційна до тоталітарної системи «Сповідуюча Церква». Але «Сповідуюча церква» була нечисленною, тому не змогла зарадити нацистському терору, натомість сама стала його жертвою.Багато християн з її числа були репресовані, зокрема, М. Німеллер та Д. Бонхоффер.

  • Відзначення Дня Лютера німецькою Євангелічною Церквою перед Берлінським палацом. 1933 рік. Ілюстрація того, як офіційна церква пішла на співпрацю з нацистським режимом. Тільки невелике число німецьких християн боролося проти нацизму і зазнавало гонінь.

    • img
  • ВІДОМІ МУЧЕНИКИ

    • Мартін Німеллер

      Пастор, теолог, антинацистський діяч, співзасновник Сповідуючої церкви. Упродовж 1938—1945 років перебував у таборах Заксенгаузен і Дахау.

      img
    • Дітріх Бонхоффер

      Пастор, теолог, антинацистський діяч, співзасновник Сповідуючої церкви. Ув’язнений та страчений нацистами.

      img

ГОНІННЯ НА ХРИСТИЯН У МЕКСИЦІ

  • У 1924 президентом Мексики став Плутарко Еліас Кальєс, кандидат від Лейбористської партії з лівими-політичними й атеїстично-релігійними поглядами. Його опоненти називали його комуністом. У 1926 році, за «доброю лівацькою традицією», він почав боротьбу проти християн, ввівши в дію антиклерикальний закон, відповідно до якого церква позбавлялася права власності, були заборонені релігійні ордени, а священики були позбавлені громадянських свобод, у тому числі права голосу на виборах. Це викликало масовий спротив католиків, що переріс у «війну крістерос»(1926-1929 і 1932 року) – громадянську війну між католицькими повстанцями та урядовими силами. Протистояння супроводжувалося масовими вбивствами духовенства.

    • img
  • Масштаби переслідуваннЯ

    Між 1926 і 1934 роками було вбито щонайменше 40 священиків. До повстання нараховувалося 2400 священиків, після залишилося всього 334, а решта були вбиті або змушені емігрувати. Дані щодо кількості жертв: Van Hove, Brian Blood-Drenched Altars Faith & Reason 1994; Scheina, Robert L. Latin America's Wars: The Age of the Caudillo, 1791–1899 p. 33

ГЕНОЦИД ХРИСТИЯН В ІРАЦІ

  • У 1933 році військові сили Королівства Ірак розпочали кампанію масового знищення ассирійців-християн, якою керував генерал Барк Сідки. Мусульмани влаштували геноцид у місті Сумайїлі та 63 ассирійських селах в районах Дохука і Мосула. Мирних мешканців звозили вантажівками і розстрілювали партіями по 8-10 осіб і для надійності дочавлювали важкими бронеавтомобілями.

    • img

      Бакр Сідки

  • Масштаби переслідування

    Загинуло від 5000 до 6000 асирійців-християн

    • img

ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ХРИСТИЯН СУЧАСНІСТЬ

Християни є найбільш переслідуваною релігійною спільнотою на планеті, 80% актів релігійною дискримінації припадає на них. У 50 країнах 215 мільйонів християн відчувають високий рівень гонінь. Це кожен 12-й християнин у світі. За звітний період: загинуло 3 066 християн; 1 252 були викрадені; 1 020 були зґвалтовані або зазнали сексуальних домагань; 793 церков було атаковано.
  • ГОНИТЕЛІ ЦЕРКВИ

    • img

      Ісламісти (Афганістан, Сомалі, Судан, Пакистан, Ірак. Взагалі більшість з 50 найбільш небезпечних країн для християн є ісламськими)

    • img

      Комуністи (Північна Корея, Китай, Лаос, В’єтнам)

    • img

      Націонал-буддисти (Бутан, Шрі-Ланка, М’янма)

    • img

      Радикальні індуїсти (Індія, Непал)

    • img

      Мафія(Мексика, Колумбія)

Найбільші терористичні та екстремістські угрупування, причетні до переслідування християн:

  • Ісламська держава Іраку та Леванту (ІДІЛ) Міжнародна ісламська терористична організація салафітського джихадизму – сунітська релігійна течія, яка закликає повернутися до стандартів віри і життя праведних предків (перших трьох поколінь після пророка Магомета). Вони заперечують усі ідеологічні надбудови, які з’явилися після вказаного періоду. Утворилася в 2006 році в Іраку місцевим підрозділом Аль-Каїди, наразі угрупування конкурують між собою. Осередки ІДІЛ діють у більшості мусульманських країн. Кінцева мета організації – це створення всесвітнього халіфату Ісламської Сунітської держави. Тому ІДІЛ вимагає від усіх ісламських радикальних сил присягнути їм на вірність для ведення спільної боротьби проти невірних. Але Аль-Каїда та Талібан відмовляються стати під їх знамена. Бойовики ІДІЛ причетні до багатьох випадків масового знищення християнського населення, саме ця організація становить основну загрозу християнським меншинам у мусульманських країнах. На вірність ІДІЛ присягнула нігерійська терористична організація Боко Харам, яка методично вбиває християн на півночі Нігерії, де мусульмани складають більшість, а також проводить терористичні вилазки на християнський південь.

    • img
    • img
  • Аль-Каїда

    Міжнародна ісламська терористична організація салафітського джихадизму. Організація ставить перед собою мету створення «Великого ісламського халіфату», використовуючи джихад як засіб боротьби. Ідеологічно Аль-Каїда близька до ІДІЛ, але між ними існує конкуренція за сфери впливу в ісламському світі. Якщо порівнювати радикалізм двох організацій, то ІДІЛ поза конкуренцією. Після кривавих акцій ІДІЛ проти релігійних меншин, у тому числі християн, лідери Аль-Каїди засудили ці злочини. Проте не слід уявляти Аль-Каїду релігійно терпимою, тому що їхні осередки Аль-Шабааб у Сомалі, Джабахат ан-Нусра в Сирії, Ансар Дайн у Малі причетні до жорстоких вбивств християн.

    • img
    • img
  • Талібан

    Радикальний ісламістський рух сунітського напрямку (ханафіти), що зародився в Афганістані серед пуштунів (іранська народність) у 1994 році, керував Ісламським Еміратом Афганістан з 1996 до 2001 року. На підконтрольній їм території тоді й зараз діють закони шаріату, тому християни, як чужорідний культурний елемент, піддаються знищенню. Угрупування діє на території Афганістану і Пакистану і не має амбіцій створювати «всесвітній халіфат», як їхні конкуренти з ІДІЛ. На відміну від ІДІЛ, Талібан уникає міжконфесійної боротьби з іншими течіями в ісламі, таким як шиїти.

  • Джемаа Ісламія

    Радикальна ісламістська організація, яка діє в Південно-Східній Азії (Індонезія, Філіппіни, Малайзія, Таїланд). Кінцевою метою їх діяльності проголошується створення в цьому регіоні єдиної «Ісламської держави Нусантара». Тому на своєму шляху вона вбиває всіх невірних, немусульманське населення, у тому числі християн. Наразі організація переживає кризу через арешт своїх ватажків, тому очікується, що лідерство в регіоні може перебрати ІДІЛ.

  • Брати мусульмани

    Ультраконсервативна салафітська, міжнародна релігійно-політична асоціація, у багатьох країнах визнана терористичною. Діяльність організації охоплює Єгипет, Сирію, Йорданію, Ірак, Ліван , Судан. Їхня мета полягає в досягненні єдності мусульманського світу у боротьбі з імперською системою Заходу та створення теократичної мусульманської держави халіфату. У 2011 році «Брати» були рушійною силою «Єгипетської революції», їм вдалося ввійти до парламенту і на короткий час посадити в президентське крісло свого представника Мухаммеда Мурсі. Їхня діяльність безпосередньо пов’язана з утисками єгипетських християн-коптів, особливо під час революційних подій.

  • Вішва хінду паришад

    Ультраправа організація в Індії, яка сповідує націоналістичну ідеологію «хіндутва», в основі якої лежить індуїстська релігійна ідентичність. Входить до коаліції націоналістичних індуїстських організацій. Організація причетна до погромів християнських святинь і вбивств християн, у яких вони вбачають колонізаторів, які нав’язують Індії ворожі культурні цінності. Вони виступають за повернення в індуїзм християн-індусів, хочуть домогтися заборони на місіонерську діяльність для мусульман і християн. Кінцевою метою є проголошення Індії індуїстською державою «Хінду Раштра», у якій не буде місця чужим релігіям, а процвітатимуть суто місцеві культи: індуїзм, джайнізм, буддизм, сикхізм.

  • «Боду Бала Сена» та «Рух 969»

    Буддійські націоналістичні організації, перша діє у Шрі-Ланці, друга в М’янмі. Їхні методи не вписуються в стереотипне уявлення західної людини про буддизм як виключно миролюбну релігію. Виявляється, буддійські монахи не тільки медитують і самовдосконалюються, але й вдаються до насилля, коли відчувають загрозу від інших релігій. Вони вбивають мусульман і християн, знищують їх святині. Радикальні буддисти трактують свою поведінку, як форму захисту від експансії ісламу та християнства. Таким чином вони захищають свою національну і релігійну самобутність.

50 найбільш небезпечних країн для християн

Дослідження міжнародної християнської організації «Open Doors». 2018 рік
Для перегляду повної інформації наведіть курсором на мапу

1Північна Корея

Ця тоталітарна держава вже 16 років поспіль очолює рейтинг країн з найвищим рівнем переслідування християн. Північнокорейський варіант комуністичної ідеології під назвою чучхе не терпить жодної ідеологічної конкуренції. Тому атеїстична держава проводить систематичні репресії християн. Згідно зі звітом «Open Door» за 2011 рік, понад 50 000 християн перебувають у концентраційних таборах, що становить 20% від загальної чисельності послідовників Христа в цій країні. Орієнтовна чисельність християн тут становить 300 000.

2Афганістан

Згідно зі своєю конституцією, Афганістан є ісламською республікою. 99% населення сповідують іслам. Христини в цій країні – переслідувана меншість. Згідно з дослідженням «OpenDoor» станом на 2000 рік, в Афганістані нараховується 30 000 християн, більшість з яких п’ятдесятники.

3Сомалі

Іслам – державна релігія в Сомалі й основа національного законодавства. Його сповідує 99, 8 % населення. Тому з боку держави, духовних лідерів та громадськості чиниться неймовірний тиск на 0,1 % християн з метою їх знищення. У країні діє радикальна ісламістська фундаменталістська група Аль-Шабааб, яка підживлює градус релігійної ненависті в суспільстві й переслідує християн.

4Судан

Після затяжної громадянської війни у Судані між християнським Півднем та мусульманською Північчю у 2011 році країна розкололася на дві незалежні держави: християнський Південний Судан і мусульманський Судан. У Судані, де 97% населення є мусульманами, продовжуються переслідування християн, які залишилися на підконтрольній їм території, а це чимале число – 1 996 000. Авторитарний режим, встановлений у цій державі, реалізує політику однієї релігії.

5Пакистан

96% населення країни сповідують іслам. Чисельність християн становить 3 938 000 осіб. Велика частина переслідувань християн у Пакистані здійснюється радикальними ісламськими групами, які діють за підтримки урядових сил. Молоді мусульмани проходять навчання в ісламських освітніх центрах, де їх заохочують цькувати християн. Також новонавернені у християнство мусульмани зазнають гонінь від власних родин.

6Еритрея

В Еритреї 69,3 % населення сповідують іслам, 30,7 % – християнство, але в країні панує авторитарний режим, який розглядає християн агентами західного впливу. Тому арешти і вбивства християн стали звичним явищем у цій країні. Також спостерігається помітна радикалізація ісламу та гоніння християн на територіях близького сусідства двох релігійних груп.

7Лівія

У Лівії 97% мусульман, 0,7% християн. З 2010 року ця країна перебуває в стані громадянської війни, тому різні ісламські й злочинні угрупування використовують ситуацію анархії і хаосу для безкарного переслідування християн. Лівійські віряни ісламського походження піддаються постійній жорстокості від своїх сімей, які не схвалюють зміну релігії.

8Ірак

В Іраку радикальні ісламісти намагаються повністю знищити залишки християнської громади ассирійців (285 тис.), які раніше складали значний відсоток населення цієї країни. Найбільш енергійним переслідувачем є терористичне угрупування ІДІЛ, але загроза надходить теж від органів державної влади та місцевих кланів.

9Ємен

Гоніння на християн (28 тис.) у цій країні проводиться урядовими силами. А в районах, які не контролюються владою, через громадянську війну, терористичні угрупування ІДІЛ та Аль-Каїда вбивають людей за релігійною ознакою. Навернені з ісламу в християнство зазнають переслідування від власних родин та лідерів племен.

10Іран

Це ісламська республіка теократичного типу, у якій ісламське духовенство відіграє ключову роль в управлінні державою. Тому присутність 8 000 християнської громади є небажаною. Уряд проводить систематичну політику дискримінації й утиску відносно цієї релігійної групи. Слід відзначити, що шиїтські віряни більш терпимі до інших вірувань, ніж ті, хто сповідує іслам сунітського толку. Тому рівень релігійної ненависті у суспільстві не є надто високим, а головним ініціатором гонінь виступає держава.

11Індія

В Індії майже 64 млн християн, хоча це лише трохи більше 2 % від населення країни. Але цього достатньо для того, щоб Індія посіла 10 місце за кількістю протестантів у світі. Рівень утисків християнської меншості залежить від місцевості і є нерівномірним у цілому по країні. Переслідують християн радикальні індуїсти, вони мають намір очистити націю, як від християнства, так і від ісламу. При цьому уряд мляво реагує на порушення свободи совісті у своїй країні.

12Саудівська Аравія

Уряд у цій ісламській державі дотримується послідовної політики дискримінації християн. Чисельність християн становить близько 3% . Їх розглядають, як громадян другого ґатунку, і відмовляють у праві вільно сповідувати свою релігію. Релігійна свобода практично відсутня.

13Мальдіви

Ця острівна країна асоціюється з райським відпочинком, але мало хто знає, що тут практично відсутня релігійна свобода. Уряд дотримується курсу на повну ісламізацію країни і заперечує право християн (376 тис.) на вільне сповідування своєї віри. Виключенням є християни, які тимчасово перебувають на території країни, але не публічно. Радикальні ісламські проповідники нагнітають градус релігійної ненависті і роблять все для того, щоб християни, особливо новонавернені, не залишилися без покарання з боку державних органів.

14Нігерія

Нігерія посідає друге місце у світі за кількістю протестантів, але це зовсім не свідчить про те, що християни в цій країні перебувають у повній безпеці. Річ у тім, що половина населення цієї країни сповідує іслам, який поширений на півночі, а християнство домінує на півдні. Радикальні ісламські групи, такі як Боко Харам і пастухи Фалуні, чинять насильство над християнами в північних районах і середньому поясі. Християн мусульманського походження піддаються дискримінації і переслідування з боку членів своїх сімей.

15Сирія

У цій країні, яка колись була християнською, внаслідок планомірних гонінь залишилося всього близько 900 тис. послідовників Христа. Зараз на цій території панує іслам, до того ж країна поринула у вир громадянської війни. У районах, контрольованих радикальними ісламськими групами, більшість історичних церков або руйнуються, або використовуються як ісламські центри. Публічна демонстрація своєї віри може коштувати християнам життя. Для тих, хто вирішив навернутися в християнство з ісламу, головна небезпека надходить від родини.

16Узбекистан

Конституція Республіки Узбекистан декларує свободу совісті для всіх. Проте, де-факто, свобода совісті порушується. Бути християнином (загальна чисельність християн 350 тис.) у середовищі ісламської культури надзвичайно складно. Крім цього правоохоронні органи посилено контролюють діяльність релігійних громад, особливо незареєстрованих. Облави і рейди силових структур під час недільних служінь стали звичним явищем для вірян. Але місцеві християни мусульманського походження несуть головний тягар релігійних переслідувань від родини, суспільства, держави.

17Єгипет

Повідомлення про масові вбивства християн у цій країні регулярно з’являються в ЗМІ. Нерідкими є випадки, коли християн сотнями розстрілювали прямо під час недільних богослужінь. Це при тому, що християн у цій країні більше ніж 9 млн, 15% від населення. Особливо ситуація загострилася після 2010 року, коли на хвилі революційних подій зросла популярність ісламської партії «Братів мусульман». Крім вбивств, на християн у цій країні очікує чимало інших форм утисків.

18 В’єтнам

Релігійний ландшафт у цій країні доволі строкатий: 45,3% в’єтнамців дотримуються народних вірувань, 16,4% – буддизму, 8,2% – християнства, а 29,6% населення є нерелігійними. Комуністичний уряд негативно ставиться до християн, вважаючи їх агентами Заходу. Антикомуністична позиція католицької церкви зробила її ворогом для держави, тому католицька церква заборонена, дозволені лише католицькі організації, які підконтрольні уряду. Найбільших репресій зазнають ті, хто навертаються у християнство з народних релігій в протестантизм, тому що в багатьох сільських районах їх вважають зрадниками своєї культури.

19Туркменістан

У цій країні систематично утискаються релігійні меншини. Поліція, спецслужби і місцеві органи влади слідкують за релігійною діяльністю, проводять рейди на незареєстровані церкви. Ісламська культура створює вороже ставиться до християнства, на особливу небезпеку наражаються мусульмани, які перейшли в християнство.

20Лаос

Комуністична влада тримає під пильним контролем діяльність зареєстрованих християнських громад. Тому багато християн змушені діяти незаконно, збираючись таємно по домах. До християн у суспільстві ставлення, як до агентів заходу, і тому вони вважаються особливо небезпечною групою. Місцеві органи влади часто співпрацюють з буддійськими монахами для створення тиску на християн, особливо на новонавернених.

21Йорданія

Християни достатньо добре інтегровані в йорданське суспільство і користуються високим рівнем свободи, особливо православні і католики. Християнська меншина, яка на сьогодні складає близько 3,68% від населення, досить добре представлена в політиці, що є нетиповим для мусульманської країни. Проте вони не можуть вільно проповідувати мусульманам. Дискримінації піддаються, насамперед, мусульмани, які приймають християнство, а також місіонери.

22Таджикистан

Більшість населення Таджикистану сповідує іслам, християн у цій країні понад 62 тис. Влада створює перепони для релігійної свободи в законодавчій сфері та проводить репресивні заходи: стежить за релігійними зборами, затримує вірян, конфісковує релігійні матеріали. Інше джерело небезпеки походить від мусульманської громади, яка вкрай негативно ставиться до проповіді Євангелія серед своїх одновірців.

23Малайзія

Конституція Малайзії забороняє перехід в мусульманство та пропаганду інших релігій. Тому той, хто наважується прийняти християнство зустрічається з сильними переслідуваннями, як зрадник своєї віри, сім’ї, нації. У цій країні великі труднощі для поширення Євангелія і ті групи християн, які займаються проповіддю серед мусульман, наражають себе на велику небезпеку.

24М'янма

87,9% населення М'янми ідентифікує себе як буддисти, а 6,2% – християни. Буддійські лідери провокують переслідування християн, переважно в буддійських громадах. Понад 100 000 християн живуть у таборах переміщених осіб, позбавлені доступу до продовольства та медичної допомоги. У деяких випадках радикальні буддійські монахи відбирають церковні приміщення і перебудовують їх у буддійські святині. Також чиниться сильний тиск на тих, хто переходить з буддизму в християнство.

25Непал

Більшість переслідувань християн у Непалі здійснюють індуїстські радикальні групи. В основному їх мішенню є новонавернені в християнство та протестантські церкви. Нова конституція, ухвалена в 2015 році, встановлює, що Непал є світською державою, але чітко вказує на те, що навернення до будь-якої релігії, крім індуїзму, неприпустиме і насправді є карним злочином.

26Бруней

Дві третини жителів Брунею сповідують іслам, християни становлять 10 % від населення країни. Віруючі у Христа відчувають на собі тиск через власні релігійні переконання: з боку уряду, родини і суспільства в цілому. Перехід з ісламу є протизаконним, у країні діють закони шаріату, тому християнам нелегко залишитися вірними, особливо новонаверненим – вони вимушені дотримуватися ісламських звичаїв та обрядів.

27Катар

Державна релігія в Катарі — іслам, його сповідують близько 67,7 % населення. Християн – 13,8 %. Християни зазнають переслідування на всіх рівнях суспільства: небезпека надходить від влади, суспільства і навіть родини. Особливо складно тим, хто змінив іслам на християнство. Жодна релігія, окрім ісламу, не розглядається прийнятною, і закон шаріату регламентує всі сфери життя суспільства, відповідно до ісламського віровчення.

28Казахстан

У Казахстані 70% населення складають мусульмани, 26% християн. З 2010 року казахська влада вдалася до суворих заходів задля встановлення контролю над всіма релігіями, у тому числі і християнством. Влада на всіх рівнях переслідує християн, конфісковуючи релігійні матеріали. Християни знаходяться під постійним спостереженням з боку спецслужб, а також відчувають на собі суспільний тиск зі сторони мусульманських родичів та членів громади.

29Ефіопія

У 4 столітті Ефіопська імперія була однією з перших у світі, яка офіційно прийняла християнство як державну релігію. Християни становлять 62,8% населення країни (43,5% ефіопських православних, 19,3% інших конфесій), мусульман 33,9%. Проте православні ефіопи переслідують представників інших християнських конфесій. Ті, хто залишає православну церкву і переходять, до прикладу, у протестантизм, зазнають гонінь з боку сім'ї і суспільства. Але найбільша загроза – це тенденція в бік ісламізації країни. Мусульмани, які проживають на півдні Ефіопії, усе більше проявляють ненависть до християн, що іноді призводить до насилля. Інше джерело релігійної дискримінації для християн – уряд, який взяв курс на секуляризацію країни, витісняючи християнство з публічної сфери.

30Туніс

У цій ісламській країні частка християн від населення становить близько 2%. Переслідування в Тунісі в основному зумовлене ворожістю по відношенню до християн в ісламському суспільстві. Навіть попри те, що після революції 2011 року спостерігається зростання релігійної терпимості, все одно вплив консервативного ісламського вчення продовжує зростати. Іноземці мають значну релігійну свободу, але їм заборонено євангелізувати. Також новонавернені з ісламу в християнство відчувають на собі тиск зі сторони родини й суспільства.

31Туреччина

Президент Ердоган зміцнив свою владу і намагається перетворити Туреччину зі світської в ісламську державу. Тому релігійний фактор знову почав відігравати суттєву роль у суспільстві. Вихід з ісламу і перехід в християнство вважається зрадою турецької ідентичності, віри і родини.
У Туреччині проживає близько 2% християн, які належать переважно до Вірменської Апостольської церкви, Ассирійської Церкви Сходу і Грецької православної церкви.

32Кенія

Це здебільшого християнська країна Африки, але навіть тут християни не почувають себе у безпеці. Ісламські бойовики угруповування аль-Шабааб з сусіднього Сомалі проводять постійні рейди на територію Кенії для фізичного знищення християн. Це стає можливим завдяки слабкості і корумпованості кенійського уряду, який не в змозі захистити своїх громадян. Також всередині країни деякі племінні лідери виступають проти християнства, вбачаючи в ньому загрозу для традиційних вірувань (язичники становлять 1,7 % від населення).

33Бутан

У Бутані понад 70% населення – буддисти, 25 % індуїстів, християн менше 1%. У цій країні буддизм є офіційною релігією, тому до християн ставляться як до зрадників своєї країни. Влада підживлює в суспільстві почуття національної самобутності, в основі якої лежить буддизм. Християнство, як чужорідний культурний елемент, переслідується.

34Кувейт

Більшість кувейтців сповідує іслам, християнська громада нараховує трохи більше як 1 % від населення цієї країни. Якщо порівнювати Кувейт з іншими ісламськими державами, то можна констатувати значний рівень релігійної терпимості. Наприклад, християни-іноземці можуть відносно спокійно дотримуватися своїх релігійних переконань без публічної демонстрації. Втім, новонавернені в християнство з ісламу піддаються дискримінації, переслідуванню, контролю, а також зустрічаються з юридичними проблемами, пов’язаними з особистим статусом і майном.

35Центральноафриканська Республіка (ЦАР)

Це переважно християнська країна – понад 50% населення, дотримуються місцевих традиційних вірувань — 35 %, мусульман — 15 %. Мусульмани, що проживають на півночі сформували бойове угрупування Селека і захопили владу в країні у 2013 році. Відтоді протистояння між загонами самооборони християн Антибалака і угрупуванням Селека не припиняється. Ісламські радикали, за підтримки і лояльного ставлення президента-мусульманина Мішеля Джодотії, здійснюють переслідування християн, які вимушені себе захищати.

36Палестинська держава

93% палестинців є мусульманами, християни становлять значну меншість в 6%. Палестинські християни опинилися в епіцентрі затяжного ізраїльсько-палестинського конфлікту. Їхні права обмежуються, як палестинцями-мусульманами, так і ізраїльською стороною через їхню арабську етнічну приналежність. У цілому палестинське суспільство вважає перехід з ісламу в християнство неприйнятним.

37Малі

Малі до останнього часу була відносно толерантною країною в релігійній сфері. Ісламська більшість терпимо ставилася до 5% християн та представників інших вірувань. Проте вже кілька років поспіль спостерігається процес радикалізації ісламу, особливо на півдні країни. Це спричинило переслідування християн. У 2012 році воєнізовані ісламські угрупування захопили значну частину північного регіону країни. Урядові війська, за французької підтримки, повернули контроль на більшій частині території, захопленої екстремістами. Але попри це, популярність ісламських радикальних поглядів і організацій («Національний рух за визволення Азаваду», «Ансар Дайн», «Рух за єдність і джихад в Західній Африці») серед мусульман продовжує зростати.

38Індонезія

У найбільшій у світі за кількістю населення ісламській країні проживає близько 12 % християн. Політичні, культурні й релігійні сили сприяють переслідуванню християн в Індонезії. Консервативні мусульманські політичні партії і радикальні ісламські групи мають великий вплив, тому владний політичний курс здійснюється у відповідності до шаріату. Громадська думка ставиться до християн з ворожістю, що забезпечує надійну електоральну базу для радикального ісламу. Саме радикальні ісламські групи, у більшості випадків, стають джерелом насилля для християн.

39Мексика

В історії Мексики були прецеденти релігійних переслідувань християн з боку світської влади. В останні роки знову помітна тенденція, коли різноманітні світські групи впливу намагаються повністю виключити релігійний фактор з суспільної сфери. На фоні підвищеної криміногенної ситуації священики і пастори стають мішенню для кримінальних груп, які відчувають свою безкарність у країні, де панує корупція.
Також гоніння на християн трапляються з боку лідерів корінних народів відносно новонавернених у християнство одноплемінників.

40Об’єднанні Арабські Емірати (ОАЕ)

Від загальної чисельності всього населення країни мусульмани становлять 76%, християни – 9%. У цій ісламській країні лояльно ставляться до іноземців-християн, але жорстко до мусульман, які стали християнами. В основному їх переслідують сім'ї і суспільство, і цього більше, ніж достатньо, щоб держава не застосовувала санкцій до прозелітів.

41Бангладеш

У Бангладеш навернені з ісламу християни зіштовхуються з цілою низкою обмежень і переслідуваннями. Християнські новонавернені з мусульманського, індуїстського або етнічного та племінного походження піддаються насильницьким переслідувань за свою віру. Радикальні ісламські групи, місцеві релігійні лідери і сім'ї відіграють провідну роль у гонінні на християн. Щоб захистити себе від нападу, вони часто збираються в домашніх церквах або в секретних невеликих групах.

42Алжир

Християни в умовах ісламської культури відчувають на собі тиск і перепони вільно сповідувати свою віру. Насамперед християн дискримінує найближче оточення – родичі та сусіди. На законодавчому рівні християни обмежені в праві на свободу релігійних зібрань і на проповідь Євангелія.

43Китай

Для китайської комуністичної влади християнство є конкурентною ідеологією, прихильники якої є найбільшою неконтрольованою соціальною групою. Попри постійне переслідування, кількість послідовників Христа в Піднебесній невпинно зростає і наближається до позначки в 100 млн. Ті, хто переходять у християнство, мають проблеми не тільки від влади, але й від свого оточення, особливо в регіонах, населених буддистами чи мусульманами.

44Шрі-Ланка

Радикальні буддійські рухи, такі як «Буддійська сила», є головною небезпекою для християн. Націонал-буддисти намагаються очистити суспільство від ворожих релігій, місцями не без допомоги місцевих чиновників. Християни переслідуються, маргіналізуються, дискримінуються суспільством і родинами, у них вбачають зрадників своєї культури. Вони знаходяться під тиском, який має на меті змусити їх зректися своєї віри.

45Азербайжан

Держава тримає під контролем усю релігійну діяльність, особливо опікується незареєстрованими релігійними громадами. Зареєстрованим громадам дозволено збиратися в культових приміщеннях, але будь-яка діяльність за межами храму вимагає особливого дозволу від державних органів. Також у країні обмежений вільний обіг релігійної літератури, а християнські громади переповнені інформаторами і сексотами.

46Оман

В Омані домінує ібадизм – напрямок в ісламі, відомий своєю віротерпимістю. Тому християни, які навіть навернулися з ісламу, не зазнають насилля, але все одно цей крок розглядається суспільством як зрада. На них чиниться тиск з метою повернення до їхньої початкової віри. А християни, які вступають у контакт з мусульманами, можуть бути звинуваченими в прозелитизмі.

47Мавританія

У Мавританії влада є союзником ісламу, тому держава є головним джерелом релігійних переслідувань невеликої групи християн. А радикальні ісламські проповідники вносять свій вклад у радикалізацію суспільства, сіючи ненависть до представників інших вірувань. Крім цього кастова система маргіналізує людей за релігійною і расовою ознакою.

48Бахрейн

Бахрейн – відносно толерантна країна. Влада дбає про міжнародну репутацію, тому утримується від актів релігійної нетерпимості. Обмеження накладаються здебільшого на проповідь Євангелія серед мусульман. А переслідування християн відбуваються на рівні племені і родини за зраду своєї віри.

49Колумбія

У Колумбії християн утискають злочинні угрупування, якщо вони якимось чином їм перешкоджають. Також лідери корінних народів переслідують християн, звинувачуючи їх у спробах нав’язати свій світогляд у корисних цілях. Розповсюдження секулярної ідеології призвело до посилення тиску з метою усунення християн від суспільно-політичної сфери.

50Джибуті

У цій маленькій африканській країні переважна більшість населення сповідують іслам, 6% – християни. Джибуті — світська держава. Свобода віросповідання гарантується конституцією. Але де-факто на нехристиян чиниться різного роду тиск, як з боку влади, так і суспільства. Уряд намагається обмежити релігійну свободу. Конституція проголошує іслам державною релігією, віровчення якого впливає на всі сфери суспільного життя.

РІВЕНЬ ПЕРЕСЛІДУВАНЬ:
Жорстокі переслідування Дуже сильні переслідування Сильні переслідування
1
Північна Корея
11
Індія
21
Йорданія
31
Туреччина
41
Бангладеш
2
Афганістан
12
Саудівська Аравія
22
Таджикистан
32
Кенія
42
Алжир
3
Сомалі
13
23
Малайзія
33
Бутан
43
Китай
4
Судан
14
Нігерія
24
М'янма
34
Кувейт
44
Шрі-Ланка
5
Пакистан
15
Сирія
25
Непал
35
Центральноафриканська Республіка (ЦАР)
45
Азербайжан
6
Еритрея
16
Узбекистан
26
Бруней
36
Палестинська держава
46
Оман
7
Лівія
17
Єгипет
27
Катар
37
Малі
47
Мавританія
8
Ірак
18
В’єтнам
28
Казахстан
38
Індонезія
48
Бахрейн
9
Ємен
19
Туркменістан
29
Ефіопія
39
Мексика
49
Колумбія
10
Іран
20
Лаос
30
Туніс
40
Об’єднанні Арабські Емірати (ОАЕ)
50
Джибуті
1
Північна Корея
2
Афганістан
3
Сомалі
4
Судан
5
Пакистан
6
Еритрея
7
Лівія
8
Ірак
9
Ємен
10
Іран
11
Індія
12
Саудівська Аравія
13
Мальдіви
14
Нігерія
15
Сирія
16
Узбекистан
17
Єгипет
18
В’єтнам
19
Туркменістан
20
Лаос
21
Йорданія
22
Таджикистан
23
Малайзія
24
М'янма
25
Непал
26
Бруней
27
Катар
28
Казахстан
29
Ефіопія
30
Туніс
31
Туреччина
32
Кенія
33
Бутан
34
Кувейт
35
Центральноафриканська Республіка (ЦАР)
36
Палестинська держава
37
Малі
38
Індонезія
39
Мексика
40
Об’єднанні Арабські Емірати (ОАЕ)
41
Бангладеш
42
Алжир
43
Китай
44
Шрі-Ланка
45
Азербайжан
46
Оман
47
Мавританія
48
Бахрейн
49
Колумбія
50
Джибуті